ІНТЕРВ'Ю З ЗАВОДЧИКОМ
LAURA DIAZ RODRIGUEZ,
розплідник "DEL PULMAHUE", Аргентина
Бере інтерв'ю - Decio Salvatori, відомий хендлер з Аргентини
– Дечіо: Чи робите Ви споріднені кроси (інбридинг) у розведенні? Наскільки вони близькі та якого результату ви досягли цим? У разі, якщо Ви не робите інбридингу, яка у цьому причина?
– Лаура: Це залежить від того, що саме я шукаю у конкретний період та з ким… Чи будемо ми робити інбридинг, чи ні, залежить від стадії, у якій ми знаходимося. Ми багато працюємо з інбридингом для виправлення та покращення характеристик, це не означає, що це завжди дає лише позитивні результати, але зазвичай це наближує тебе до досягнення мети… У такій роботі доведеться також вливати “свіжу кров” в пошуках необхідних характеристик, які несуть інші лінії, або просто щоб трохи “розбавити” крові. Зазвичай, це давало нам чудові результати у нашій практиці. Безперечно, тут є свої плюси та мінуси, проте це єдина система у розведенні, яку я можу виправити та яка протягом часу дає хороші результати, звичайно, що це потребує часу.
– Дечіо: Чи використовуєте Ви своїх собак за їх призначенням? Чи відвідуєте виставки?
– Лаура: Мої собаки регулярно відвідують виставки, та дякуючи моєму чоловіку (Крістіан Галетто, розплідник “Del Blender”) який є мисливцем, мають змогу працювати за своїм призначенням .
–Дечіо: Який, чи які представники породи Вам подобаються, але вони не є собаками вашого розведення?
–Лаура: Ооо, нащастя, я бачила безліч собак високого рівня, які запали мені у душу! Я почну з Chimichurri Del Bagual, собака, яку я мала честь мати у своєму будинку, собака, яку виростили наші друзі – Алісія та Анібал. Ця сука була ідеальною, як ззовні, так і з середини – ідеал (на мою думку). Також Argentina del Bagual, Amaicha del Bagual.. Dona Arcelia Verdes Pampas
Кобелі з розплідника “De la Vieja Diana”, “Del Bagual”, та звичайно Pampero Ackon Cahuak.
CHIMICHURRI DEL BAGUAL
DONA ARCELIA VERDES PAMPAS
ARGENTINA DEL BAGUAL
PAMPERO ACKON CAHUAK
–Дечіо: Яких недоліків було найпростіше позбутися, а які було найважче викорінити з ваших ліній?
–Лаура: з недоліків – неповнозубість, не те, щоб нам було просто цього позбутися, але це було нашим пріоритетом, тому після багатьох років праці в одному напрямку, цього легше позбутися, але потрібно пам’ятати, що ти завжди працюєш з декількома позитивними і негативними речами, тому часто може щось вилізти, як не те, так інше. Завжди потрібно працювати та вдосконалюватися, це ніколи не завершується )))
Речі на які ми витратили більше часу.. Як я вже і казала, якщо не одне – так інше, тому що іноді, щоб позбавитися одного, тобі потрібно закрити очі на інше і так по колу.
–Дечіо: Які проблеми зі здоров’ям зустрічаються у породі?
–Лаура: Раніше часто зустрічалися проблеми зі шкірою, але останнім часом все менше з цим зустрічаюся. На сьогоднішній день я не бачу загальних проблем зі здоров’ям у породі.
–Дечіо: Що б Ви порадили тим, хто хоче розпочати роботу з породою?
–Лаура: Охх, як можна більше читати і ще раз читати, відвідувати розплідники, їздити на виставки, дивитися та знайомитися із собаками в живу, ще раз – читати книжки, розмовляти з породниками, а краще – в живу переконатися у тому, що вони вам розповідають та показують, чим більше інформації ви взнаєте, тим краще будете розуміти та бачити породу.
–Дачіо: Чи є сенс у відвідуванні виставок, на яких судді не придають достатнього значення недолікам, або надають занадто багато значення іншому?
–Лаура: На мій погляд.. є багато суддів, які не надають достатнього значення відсутності премолярів … за моїм спостереженням, це трапляється досить часто. Також часто зустрічаються судді, які просто хочуть, щоб собака рухався багато та швидко, та не звертають уваги на якість самих рухів, що насправді є набагато важливішим.
SUPAYA DEL PULMAHUE
–Дечіо: Чого, на Вашу думку, наразі бракує у розведенні?
–Лаура: Більше контролю в селекції.. Більше вимог
З іншого боку, хоча наразі зараз існує досить багато кобелів, але КОБЕЛЯ, якого всі б хотіли мати, та використати у розведенні, справжнього еталону породи, коли я кажу про всіх, я маю в увазі не тільки Аргентину, проте це лише моя точка зору.
Автор статті: Decio Salvatori
Переклад: Ірина Бушанська